Регіон Європи та Центральної Азії: Економічна стабільність на тлі повільного зростання

ВАШИНГТОН, 17 жовтня 2024 року – Економічне зростання в країнах Європи та Центральної Азії, що розвиваються, стабілізується після низки криз, але на значно нижчому рівні, ніж на початку 2000-х років, йдеться в Економічному огляді Світового банку для регіону, опублікованому сьогодні.

Очікується, що темпи зростання в регіоні уповільняться до 3,3 відсотків цього року з 3,5 відсотків у 2023 році, а у 2025 році буде спостерігатися подальше зниження до 2,6 відсотків. Цей показник є значно нижчим, ніж середнє зростання на 5,1 відсотків у 2000-2009 роках, і нижчим, ніж потребують країни регіону з середнім рівнем доходу аби досягнути статусу країн з високим рівнем доходу протягом одного-двох поколінь. Нижчий рівень інфляції спонукає деякі центральні банки до зниження облікових ставок цього року. Однак переважає обережність у політиці на тлі занепокоєння щодо постійного цінового тиску.

У звіті містяться рекомендації щодо кардинальної перебудови систем освіти в регіоні, особливо вищої освіти, з метою розкриття людського потенціалу, необхідного для пожвавлення економічного зростання та прискорення наближення до країн з високим рівнем доходу.

«Країни регіону Європи та Центральної Азії успішно подолали нещодавні потрясіння, пов'язані з високою інфляцією, наслідками вторгнення Росії в Україну та повільним збільшенням рівня економічної активності в Європейському Союзі, ключовому експортному ринку регіону», - зазначила Антонелла Бассані, віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «Для прискорення росту продуктивності в довгостроковій перспективі країнам регіону необхідно суттєво підвищити якість середньої та вищої освіти, що є головним фактором розвитку людського капіталу та інноваційного потенціалу».

Наразі економічне зростання в Європі та Центральній Азії, країнах що розвиваються, підтримується особистим споживанням завдяки зростанню заробітних плат, державним виплатам домогосподарствам та уповільненню інфляції. Приплив грошових переказів також перевищує рівень, який був до початку пандемії, і він надалі сприяє економічному зростанню на Західних Балканах, Південному Кавказі та у Центральній Азії.

Іншим позитивним фактором, який підтримує економічне зростання регіону є туризм: кількість міжнародних туристів перевищила допандемічний рівень. У першій половині цього року до Туреччини прибуло майже на 30 відсотків більше туристів порівняно з аналогічним періодом 2018 і 2019 років. Але, відновлення експорту товарів загальмувалось через уповільнення економічного зростання в Європейському Союзі.

В Україні, значні збитки від російського вторгнення та масштабні перебої з постачанням електроенергії, ймовірно, уповільнять зростання з 5,3 відсотків минулого року до 3,2 відсотків цього року та 2 відсотків у 2025 році. У Росії, жорсткіша монетарна політика та ще більша нестача виробничих потужностей і трудових ресурсів, як очікується, уповільнять зростання з 3,6 відсотків у 2023 році до 3,2 відсотків цього року і 1,6 відсотків у 2025 році.

Зростання в Туреччині, другій за величиною економіці регіону після Росії, сповільниться до 3,2 відсотків цього року з 5,1 відсотків у 2023 році у зв’язку з перебалансуванням розвитку економіки, яка зростала за рахунок споживання та нормалізації монетарної і фіскальної політики. Зростання інвестицій також різко уповільнилося через скорочення державних інвестицій, високу вартість запозичень та подальше зниження активності в будівництві.

Інвестиції в освіту для розвитку людського капіталу та стимулювання економічного розвитку

Згідно Економічного огляду, аналіз потенціалу людських ресурсів та їхньої вирішальної ролі як рушійної сили економічного зростання свідчить, що якість освіти погіршується саме у критичний момент - тоді, коли багато країн регіону вже стикаються з істотними демографічними проблемами та проблемами людського капіталу. У багатьох країнах населення швидко старішає, а в деяких частинах регіону рівень економічної активності залишається низьким, особливо серед жінок.

«У довгостроковій перспективі найбільший потенціал пришвидшення економічного розвитку регіону пов’язаний із підвищенням якості освіти, особливо вищої», - сказав Івайло Ізворські, головний економіст Світового банку в регіоні Європи та Центральної Азії. «Надання пріоритету якості освіти та просуванню навчання впродовж життя допоможе країнам зміцнити свій людський капітал, зменшити неефективний розподіл і втрату кваліфікованих кадрів, активізувати інновації та сприяти сталому економічному зростанню і розвитку».

У звіті зазначається, що для всього регіону є характерним широке охоплення населення на всіх рівнях освіти. Проблема полягає в якості освіти, яка за останні роки погіршилася. Результати тестування за Програмою міжнародного оцінювання учнів (PISA), яке проводиться серед 15-річних учнів, суттєво погіршилися за останнє десятиліття. Прогалини в якості базової (початкової та середньої) освіти є особливо помітними серед учнів з малозабезпечених верств населення.

Вища освіта демонструє ще гірші результати, ніж базова освіта. Країни в інших регіонах - зі схожою якістю базової освіти або схожим рівнем доходу - мають сильніші університети. Наприклад, до рейтингу світових університетів Top 500 Times Higher Education входять лише дев'ять закладів з регіону.

Слабкими сторонами систем вищої освіти є застарілі навчальні програми, брак інвестицій в обладнання та інфраструктуру, неефективне управління та невідповідність між освітою та потребами ринку праці. Вирішення цих проблем вимагатиме зусиль, спрямованих на прискорення реформування навчальних програм, особливо з природничих, технологічних, інженерних та математичних дисциплін (STEM), підвищення якості вищої освіти та залучення більшої кількості краще підготовлених викладачів для сприяння розвитку людського капіталу.