Дивитися повний запис виступу
Я надзвичайно вдячний всім за теплий прийом. Дякую вам за гостинність і за те, що показали мені Варшаву. Я особливо хочу подякувати Варшавській школі економіки, яка приймає цей захід сьогодні. Я маю за честь бути тут сьогодні, та хочу скористатися нагодою, щоб подякувати народу Польщі та Європи за надання притулку людям, які рятуються від війни в Україні. Я повністю солідарний із вами і захоплююся вашою чуйністю, з якою ви приймаєте таку кількість сусідів. Dziękuję.
Я вперше побував в Варшаві в 1975 році, проїхавши поїздом через Прагу, Братиславу та Краків. Ви краще за мене знаєте, якими суворими були ті часи – тягар соціалізму, утиск з боку Радянського Cоюзу та його вторгнення до Чехословаччини у 1968 році. Протести та дефіцит постачання, спричинені цими подіями, стали поштовхом до створення польської «Солідарності», яка в кінцевому результаті змінила хід історії у Східній Європі та за її межами.
Війна в Україні
Зараз ми знову переживаємо небезпечний період поєднаних між собою криз та конфліктів, і Польща знаходиться майже в центрі цих подій. Я був глибоко стурбований і вражений вторгненням Росії в Україну, звірствами, скоєними проти цивільного населення, загибеллю людей і позбавленням засобів до існування мільйонів українців. Акти агресії проти людей та руйнування інфраструктури завдають величезних страждань, загрожують міжнародному миру та безпеці, ставлять під загрозу основні соціальні та економічні потреби людей у всьому світі.
Я зустрічався з Президентом Зеленським 19 лютого у Мюнхені, а потім спілкувався з ним після вторгнення, щоб обговорити підтримку Світового банку народу України. Після вторгнення, Група Світового банку забезпечила Україні фінансову підтримку в рамках інструменту прискореного фінансування, щоб допомогти уряду у наданні людям життєво важливих послуг, включаючи заробітну плату працівникам лікарень, пенсії літнім людям і соціальну допомогу вразливим верствам населення. За допомогою IFC ми надали екстрений оборотний капітал компаніям, які здійснюють постачання в Україну.
Сьогодні я радий повідомити, що Світовий банк готує пакет фінансування для України у розмірі близько 1,5 мільярда доларів США для сприяння безперервності надання основних державних послуг під час війни. Це стало можливим завдяки схваленню допомоги в розмірі 1 мільярда доларів США для України та 100 мільйонів доларів США для Молдови, яке ми отримали вчора від країн-донорів і країн-реципієнтів Міжнародної асоціації розвитку (IDA).
Світовий банк був створений в 1944 році, щоб допомогти відбудувати Європу після Другої світової війни. Як і тоді, ми будемо готові допомогти Україні у відновленні, коли прийде час. На даному етапі, ми надаємо підтримку українським біженцям, які планують повернутися додому; громадам, які надають притулок численним біженцям з України; та допомагаємо мільйонам внутрішньо переміщених осіб в Україні, які втратили свої домівки та засоби до існування. Ми проводимо аналіз глобальних наслідків війни в Україні, включаючи різке зростання цін на продовольство та енергоносії, і розробляємо заходи реагування у кризовій ситуації для забезпечення цільової підтримки країн, що розвиваються.
Хвиля світових криз
На жаль, такі акти насильства не обмежуються Україною. Лише протягом останнього року, ми стали свідками серйозних загроз розвитку та безпеці, зокрема це стосується катастрофічних подій в Афганістані, кризи в Лівані, державного перевороту та актів насильства в Сахелі, Ефіопії, Сомалі та Ємені. Мільйони сирійців живуть у таборах біженців в Йорданії, Лівані та Туреччині. Міжетнічна і міжрелігійна ворожнеча переслідує М'янму та інші частини Азії. А в Латинській Америці й Карибському басейні рівень злочинності й насильства тривожно високий, причому деякі міські та сільські райони контролюються злочинними угрупованнями або наркокартелями.
Тенденція до руйнування безпеки викликає глибоку стурбованість. Цього року 39 з 189 країн-членів Групи Світового банку, 39 зі 189, стикаються з ситуаціями відкритого протистояння або залишаються, на превеликий жаль, нестабільними. Кількість людей, що живуть у зонах конфліктів, майже подвоїлася в період з 2007 по 2020 рік. Сьогодні на Близькому Сході та в Північній Африці кожна п'ята людина живе в районах, які зазнали впливу конфлікту. Це ослаблення рівня безпеки призвело до різкого зростання числа біженців, кількість яких за останнє десятиліття зросла більш ніж удвічі, і в 2020 році перевищить 30 мільйонів. Через війну в Україні ще 10 мільйонів людей були змушені залишити свої домівки, понад 4 мільйони з них, переважно жінки та діти, шукають притулку у сусідніх країнах. Більшість з них зараз перебувають в Польщі та Румунії.
Ми усвідомлюємо, що кожна із поточних криз, найбільше позначається на вразливих верствах населення, як правило, це жінки та дівчата. І весь цей час, ми, як і раніше, намагаємося подолати проблеми в сфері охорони здоров'я, економічні та соціальні проблеми, спричинені глобальною пандемією та уповільненням економічного розвитку. Мільйони людей загинули та багато мільйонів потерпають від масштабного уповільнення розвитку, яке завдає найболючішого удару по бідному населенню.
Спалах COVID-19 призвів до посилення насильства над жінками і дівчатами. Погіршилися показники в сфері продовольчої безпеки, харчування та охорони здоров’я. Діти більш ніж на рік випали із освітнього процесу, при цьому 1,6 мільярда дітей у всьому світі не відвідували школи на піку локдаунів. Це зводить нанівець всі досягнуті протягом десятиліття результати з розвитку людського капіталу.
Ніколи ще так багато країн не переживали рецесію одночасно, страждаючи від втрати капіталу, робочих місць і засобів до існування. В той же час, інфляція продовжує прискорюватися, знижуючи реальні доходи домогосподарств по всьому світу, особливо бідних домогосподарств. Екстраординарні фіскальні та монетарні політики, що запроваджувалися країнами з розвиненою економікою для стимулювання попиту, в поєднанні з обмеженнями і перебоями в постачанні, призвели до зростання цін і посилили нерівність у всьому світі. Одним з показників, що відображають зростаючу стурбованість інфляцією і нерівністю, є стагнація реального середнього доходу в багатьох країнах світу. Іншим показником є ймовірність того, що рівень бідності продовжить збільшуватися в 2022 році, в результаті впливу інфляції, знецінення валюти і високих цін на продовольство.
Війна в Україні та її наслідки також створюють раптовий дефіцит енергоносіїв, добрив і продовольства, налаштовуючи людей один проти одного та проти їхніх урядів. Навіть люди, які знаходяться географічно далеко від цього конфлікту, відчувають його вплив.
Різкі стрибки цін на продовольство вражають всіх і мають руйнівні наслідки для найбідніших та найбільш вразливих верств населення. Очікується, що при кожному підвищенні цін на продовольство на один процентний пункт, 10 мільйонів чоловік опиняться в ситуації крайньої бідності. Багаті можуть впоратися з раптовим зростанням цін на основні продовольчі товари, а бідні – ні.
Очікується, що рівень недоїдання зростатиме, а його наслідки будуть найбільш важкими для дітей.
Руйнування каналів торгівлі вже призвело до різкого зростання цін на зерно і сировинні товари. Експорт пшениці з чорноморських портів був різко скорочений. А сильна посуха в Південній Америці призводить до скорочення світового виробництва продовольства. Світові ринки продовольчих товарів є великими й доволі стабільними, після просідання вони, як правило, самостійно пристосовуються до збоїв у виробництві. Однак, додаткові фактори загострюють поточні проблеми з постачанням продовольства, а саме постачання добрив, ціни на енергоносії та самостійно запроваджені обмеження на експорт продовольства.
Ціни на добрива залежать від цін на природний газ, які різко зросли. Оскільки СПГ постачається в Європу, дефіцит СПГ виникає в інших країнах, що призводить до скорочення виробництва добрив і зриву посівного сезону та погіршення рівня врожайності. Росія й Білорусь є великими виробниками добрив, що істотно посилює проблему.
Фінансові наслідки енергетичного потрясіння тісно пов'язані із зусиллями світової спільноти у боротьбі зі зміною клімату. Росія досі була важливим джерелом енергоносіїв в світі, включаючи нафту, вугілля і газ, який постачався в Європу через мережу трубопроводів. Я радий, що Європа докладає зусиль до диверсифікації структури споживання енергоресурсів, зменшуючи залежність від Росії, і розглядає можливість імпорту СПГ і використання атомної енергії для забезпечення базисного електричного навантаження, але такі перетворення потребують часу. Швидке збільшення виробництва електроенергії з нових джерел в Європі та інших регіонах світу стане необхідним елементом глобального відновлення та європейської енергетичної безпеки.
Група Світового банку рішуче підтримує інтеграцію кліматичних цілей та цілей розвитку. Такий підхід підтримує нагальну потребу в економічному зростанні та розвитку, які лежать в основі нашої місії щодо зменшення рівня бідності та розбудови спільного добробуту; та світова спільнота взяла на себе зобов’язання щодо уповільнення зростання викидів парникових газів в результаті діяльності людини.
Такі зобов'язання щодо глобальних суспільних благ вимагатимуть сотень складних, розрахованих на кілька десятиліть проектів, спрямованих на скорочення викидів і фінансованих світовим співтовариством. Ми працюємо над вирішенням цих проблем за допомогою аналітичної роботи, включаючи наші Звіти про кліматичні цілі і розвиток економіки і наші Програми оцінки сектора інфраструктури. Ми раді підтримати зусилля Польщі щодо підвищення енергоефективності та подальшої відмови від використання вугілля.
Погіршення економічних прогнозів
На економічному фронті тенденції не обнадійливі. До війни в Україні, темпи відновлення в 2022 році і без того уповільнювалися через зростаючу інфляцію й тривалі перебої з постачанням. В той час, як за прогнозами, розвинені економіки у 2023 році мали повернутися до своїх темпів зростання до часів пандемії, країни, що розвиваються, істотно відставали від таких темпів розвитку.
Війна в Україні й локдаун через COVID -19 в Китаї ще більше скорочують шлях відновлення. Викликає занепокоєння, що ці наслідки посилюють нерівність, оскільки війна впливає на сировинні та фінансові ринки, торгівлю, міграційні зв'язки, а також на довіру інвесторів і споживачів. Розвинені країни, з добре розвиненими системами соціального захисту, захищають частину свого населення від негативного впливу інфляції і торгових блокад, але бідніші країни мають обмежені бюджетні ресурси і слабші системи підтримки нужденних.
Знецінення валюти та інфляція завдають значного удару по бідному населенню, спричиняючи швидке зростання рівня бідності в 2022 році. На додаток до цього, різко зріс борг країн, що розвиваються, до 50-річного максимуму — приблизно 250 відсотків державних доходів. Вразливість до боргового навантаження особливо гостро відчувається в країнах з низьким рівнем доходу, де 60 відсотків вже відчувають або піддаються високому ризику боргової кризи.
Більшість країн з перехідною економікою і країн, що розвиваються, погано підготовлені до майбутнього боргового шоку. На даному етапі важко визначити всі ризики у фінансовому секторі, але один показник - вартість страхування від дефолту на ринках, що розвиваються - досяг найвищого рівня з початку пандемії.
Заходи реагування
Оскільки ми здійснюємо оцінку криз, які накладаються одна на одну, і готуємося до Весняних зборів Групи Світового банку і МВФ на наступному тижні, я хочу висвітлити деякі заходи реагування.
По-перше, ефективний розподіл капіталу. Проблема нерівності і значної концентрації багатства в руках обмежених сегментів населення планети посилюється. Уряди розвинених країн спрямовують трильйони доларів боргу і капіталу в надмірно капіталізовані сектори, завдаючи шкоди економічному зростанню, ланцюжкам постачання, робочим місцям і середнім доходам. Результатом є поглиблення нерівності через значне нераціональне використання глобального капіталу, що шкодить малому бізнесу, формуванню оборотного капіталу та розвитку. Я закликаю уряди і центральні банки країн з розвиненою економікою змінити фіскальну й монетарну політики та політику регулювання фінансового сектору, які сприяють концентрації багатства і доходів, нераціональному розподілу капіталу і підживленню інфляції.
По-друге, це стимулювання зростання і виробництва. Основним шляхом глобального відновлення є розробка політик, забезпечення фінансування та інновації, які стимулюють приплив інвестицій, розширюють інвестиційну базу і стимулюють ріст виробництва. Ці фактори визначають засади ефективного реагування на дефіцит і високі ціни. Децентралізований розподіл капіталу і політики, що сприяють стабільності валюти, є ключовими складовими. Нещодавнє знецінення валюти та скочування до постійно змінюваних курсів обміну є переконливим нагадуванням про те, що зважена монетарна та фіскальна політики є життєво необхідними. Важливо відзначити, що нам необхідно подвоїти наші зусилля щодо розробки рішень для державного та приватного секторів, які забезпечують доступ до постачання чистої води, надійне електропостачання, стале сільське господарство, якісну освіту, готовність до надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я та доступ до цифрових технологій.
Третє - тримати ринки відкритими. На додаток до значного збільшення диверсифікованого виробництва енергії, країни також повинні зняти найбільш жорсткі обмеження на свій імпорт і експорт. Це важливий крок у зменшенні кризи та зміцненні відновлення. Більшість бар'єрів у торгівлі захищають привілейованих за рахунок решти суспільства, посилюючи нерівність. Це включає квоти, високі тарифні ставки, високі податки на експорт та субсидії, які спотворюють торгівлю. Кожен з цих факторів завдає асиметричний збиток бідним – це і квоти на імпорт рису, арахісу і цукру; і дорогі субсидії на виробництво бавовни і етанолу; і вимоги до частки місцевих ресурсів, які знижують продуктивність.
І останнє, але не менш важливе - це непохитні зобов’язання щодо безпеки і стабільності. Тривалий мир вимагає постійних зусиль у напрямку зміцнення інститутів, скорочення нерівності, підвищення рівня життя і забезпечення оборони. Крім того, кризи в галузі безпеки призводять до масового зростання бідності та знищення середнього класу.
Отримані уроки
Оскільки ми всі з нетерпінням очікуємо на можливість приєднатися до відбудови України, це те до чого ми всі прагнемо, на завершення своєї промови я хотів би згадати досвід Польщі. Навіть в ті часи, коли Польщі доводилося чинити опір комуністичній системі централізованого планування, яка зазнала краху, вона почала запроваджувати ринкові механізми. В умовах цензури вона змогла створити енергійний соціальний і громадянський рух «Солідарність». Я побачив це на власні очі в 1975 році в ентузіазмі, який поляки демонстрували мені та іншим іноземцям.
Рішучість і наполеглива праця польського народу принесли свої плоди. Десятиліття підготовки допомогли їм діяти швидко, як тільки з'явиться можливість, вирватися на свободу. Польща забезпечила гарну освіту, лібералізувала економіку, приватизувала державні підприємства, підтримала стабільність валюти, залучила інвестиції і стала конкурентоспроможною на міжнародному рівні. Перехід від планової економіки до ринкової призвів до зниження інфляції з більш ніж 500 відсотків у 1990 році до менш ніж 10 відсотків у 1999 році, а потім зберіг інфляцію на низькому рівні.
Прогрес був напрочуд швидким, тому що він був заснований на спільних цілях і прагненнях, в основу яких були покладені мир, свобода та лібералізація економіки. Ці цінності будуть мати вирішальне значення, оскільки Польща працює над подоланням багатьох криз, що спричиняють накопичувальний ефект, з якими стикається регіон і світ. Економічні перетворення важливі частково через їх вплив на суспільство. Спонтанна великодушність Польщі на національному та муніципальному рівнях - до українських біженців надихає.
Коли відбулася економічна трансформація Польщі, країна отримала сильну підтримку з боку міжнародного співтовариства, і я впевнений, що Україна теж отримає її. Узгоджені міжнародні дії проти конфліктів і насильства вимагають, щоб міжнародні установи зосередилися на тих ролях, де вони мають порівняльні переваги, включаючи моніторинг транскордонних фінансових потоків, надання гуманітарної допомоги, нарощування потенціалу на місцях для стратегічного розподілу та управління операціями з підтримки миру.
Переважно допомога надаватиметься на рівні країни. Порівняльна перевага Групи Світового банку полягає в тому, що ми працюємо на місцях і ділимося передовим досвідом, тісно співпрацюючи з урядами, громадянським суспільством і приватним сектором. Ви повинні розраховувати на нас, так само як і ми розраховуємо на вашу підтримку інноваційних підходів до передових напрямків розвитку. Саме тут ми можемо виграти битви проти численних криз, з якими ми стикаємося. Я ще раз хочу висловити вам всім свою вдячність. Дякую!
