ВАШИНГТОН, 11 квітня 2024 року – Економічна діяльність в країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, в регіоні Європи та Центральної Азії, ймовірно, сповільниться в цьому році внаслідок ослаблення світової економіки, жорсткої монетарної політики, уповільнення темпів економічного розвитку в Китаї і зниження цін на сировинні товари, йдеться в опублікованому сьогодні Економічному огляді Світового банку для регіону.
Очікується, що економічне зростання в регіоні сповільниться до 2,8% цього року після значного посилення до 3,3% у 2023 році, завдяки тому, що економіки Росії та постраждалої від війни України відновили своє зростання, а також завдяки більш стійкому відновленню в Центральній Азії. Зростання регіонального виробництва, ймовірно, залишиться в цілому незмінним у 2025 році.
Існує багато факторів, які можуть негативно вплинути на прогноз. Повільніше, ніж очікувалося, відновлення ключових торговельних партнерів, особливо в єврозоні, обмежувальна монетарна політика та загострення геополітичної ситуації можуть і надалі стримувати зростання в регіоні.
«Країни Європи та Центральної Азії й надалі стикаються з численними кризовими ситуаціями, які посилюються складним глобальним економічним середовищем», - зазначила Антонелла Бассані, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «Відновлення зростання продуктивності шляхом стимулювання ділової активності та підвищення стійкості до ризиків, пов'язаних зі зміною клімату, може допомогти захистити населення регіону та прискорити економічне зростання».
Повільне зростання ще більше відтермінує відновлення регіону після нещодавніх потрясінь, зокрема вторгнення Росії в Україну, яке досі триває, пандемії та кризи вартості життя у 2022 році.
Рівень інфляції знижувався швидше, ніж очікувалося, в країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, в регіоні Європи та Центральної Азії, що значною мірою пов'язано з різким падінням світових цін на енергоносії та продовольчі товари. Середньорічна інфляція споживчих цін у регіоні знизилася до 4,2% до лютого 2024 року з 15% на початку 2023 року. Тим не менш, криза вартості життя 2022 року й надалі впливає на домогосподарства, незважаючи на зростання реальних доходів у минулому році.
В Україні темпи відновлення економіки сповільняться до 3,2% цього року з 4,8% у 2023 році, що відображає менший врожай та постійний дефіцит робочої сили. Економічні перспективи країни залишаються обумовленими донорською підтримкою та тривалістю російського вторгнення. За останніми оцінками Світового банку та організацій-партнерів, вартість відбудови та відновлення в Україні зросла до 486 мільярдів доларів США, що більш ніж удвічі перевищує розмір довоєнної економіки України у 2021 році.
Зростання в Туреччині, ймовірно, також сповільниться до 3% цього року - найнижчого показника з 2009 року, за винятком років, коли країна постраждала від пандемії, - оскільки заходи з макроекономічної консолідації, як очікується, стримуватимуть внутрішній попит. Низькі світові ціни на нафту погіршать перспективи Центральної Азії, де зростання сповільниться до 4,1% цього року з очікуваних 5,5% у 2023 році.
Звіт містить окремий розділ, присвячений розкриттю потенціалу приватного сектору. У ньому зазначається, що економічний розвиток регіону - це історія переходу від планової до ринкової економіки, масштабних і ґрунтовних структурних реформ і розвитку приватного бізнесу, який є основним рушієм зростання і процвітання.
Менш ніж за три десятиліття 12 країн регіону приєдналися до Європейського Союзу (ЄС). Перехід цих країн до інтегрованої в ЄС ринкової економіки з міцними інституціями та структурами виробництва свідчить про успіх ґрунтовних реформ у деяких з них, що також дозволило їм досягти статусу країн з високим рівнем доходу.
«Приватний сектор у ряді країн регіону стикається з перешкодами, які обмежують його здатність розширюватися та впроваджувати інновації», - зазначив головний економіст Світового банку в регіоні Європи та Центральної Азії Івайло Ізворський. «Підвищення динамічності бізнесу вимагатиме вирішення низки проблем, зокрема покращення конкурентного середовища, зменшення втручання держави в економіку, підвищення якості освіти та покращення доступності фінансування для підприємств».
Зусилля, спрямовані на розвиток конкуренції та ринкових відносин, мають бути зосереджені на зниженні бар'єрів для входження на ринок та полегшенні виходу з нього збиткових підприємств. Значна присутність державних підприємств також є основною перешкодою для створення рівних умов для приватних підприємств.
Приватні компанії також стикаються з браком освіченої робочої сили та значними прогалинами у навичках, що є основними стримуючими факторами для зростання. Високий рівень еміграції молодих та кваліфікованих працівників в короткостроковій перспективі не сприятиме покращенню ситуації. Більш освічена робоча сила асоціюється з вищою продуктивністю і може сприяти впровадженню більшої кількості інновацій.
Обсяги банківського кредитування приватного сектору є відносно низькими і за останнє десятиліття не зросли. Кредитування також переважно залишається короткостроковим. Для підвищення продуктивності та впровадження інновацій підприємствам потрібен доступ до довгострокового фінансування.
