ВАШИНГТОН, 6 квітня 2023 року – Економічна активність в регіоні Європи та Центральної Азії, ймовірно, залишиться низькою в цьому році через негативні наслідки російського вторгнення в Україну, постійно високий рівень інфляції і більш суворі фінансові умови, йдеться в Економічному огляді регіону, опублікованому сьогодні Світовим банком.
Наразі очікується, що обсяг регіонального виробництва зросте на 1,4% в 2023 році, що значно краще, ніж прогнозоване раніше зростання на 0,1%. Позитивна, хоча і значною мірою пригнічена економічна активність в 2023 році відображає більш м'яке скорочення російської економіки і поліпшення перспектив України. Очікується, що регіональне зростання збільшиться в середньому до 2,7% вподовж 2024-25 років у міру зниження інфляції, відновлення внутрішнього попиту і поліпшення зовнішніх умов.
Різке зростання споживчих цін, особливо на продовольство та енергоносії, призвело до того, що середньорічна інфляція в країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються (EMDE), в регіоні Європи і Центральної Азії до кінця 2022 року зросла до 15,9%. Це найвищий показник більш ніж за 20 років і найвищий показник серед усіх регіонів світу, що розвиваються. У країнах Європи та Центральної Азії інфляція в середньому становила менше 4%, коли почала зростати у 2021 році.
Перспективи залишаються вкрай невизначеними. Економічне зростання в 2023 році може бути слабшим, якщо війна, спричинена вторгненням Росії в Україну, ще більше загостриться, ціни на продовольство та енергоносії продовжать зростати, підвищення процентних ставок прискориться в усьому світі або в регіоні, або відбудеться раптова зміна напрямку потоків капіталу в регіоні. Поточні зміни в банківській сфері в деяких країнах з розвиненою економікою теж можуть мати негативний вплив на економічне зростання.
За прогнозами, економіка України зросте на 0,5% цього року після стрімкого скорочення на 29,2% у 2022 році, в рік російського вторгнення в країну. Хоча економічна шкода, якої зазнала Україна в результаті вторгнення, величезна, але розблокування українських портів на Чорному морі, відновлення торгівлі зерном, а також істотна підтримка донорів - допомагають підтримувати економічну активність в цьому році. Згідно з останніми оцінками Світового банку, вартість відновлення та відбудови України в даний час зросла до 411 мільярдів доларів США, що більш ніж в 2 рази перевищує розмір довоєнної економіки України в 2021 році.
6 лютого 2023 року в Туреччині сталося два руйнівні землетруси, які за оцінками Світового банку, призвели до прямого збитку в розмірі близько 34,2 мільярда доларів США, або 4% ВВП країни в 2021 році. Фактичні витрати на задоволення всього спектру потреб у відновленні та відбудові можуть в два рази перевищити прямий збиток. З огляду на наслідки нещодавніх землетрусів, прогнозується зростання на 3,2% у 2023 році, яке збільшиться в середньому до 4,2% у 2024-25 роках, завдяки державній підтримці домогосподарств та інвестиціям, і на тлі постійних робіт із відновлення.
З огляду на повільне економічне зростання і високий рівень інфляції до звіту включено спеціальну главу про кризу вартості життя, де розглядається вплив високої інфляції на життєвий рівень людей в регіоні.
«Інфляція руйнує реальні доходи людей, а висока інфляція зачіпає найбідніші верстви населення набагато сильніше, ніж найбагатші», – зазначив Івайло Ізворський, головний економіст Світового банку в регіоні Європи та Центральної Азії. «Щоб краще захистити вразливі групи населення та сприяти економічному зростанню, інструменти політики мають враховувати нерівні наслідки інфляції для людей з різним рівнем доходу, а також використовувати більш точні показники для вимірювання фактичного впливу високих цін на найбідніші верстви населення».
На кризу вартості життя, уряди регіону Європи та Центральної Азії відреагували наданням соціальної допомоги та субсидій, останні включали мораторій на підвищення цін на енергоносії, зниженням тарифів на громадський транспорт, обмеженням цін на електроенергію та природний газ для домогосподарств і підприємств.
Проте здійснений в огляді аналіз демонструє нерівномірний розподіл тягаря кризи вартості життя. Він показує, що інфляція була на 2 процентні пункти вищою для 10% найбідніших верств населення, ніж для 10% найбагатших. У деяких країнах регіону, включаючи Молдову, Чорногорію та Північну Македонію, ця різниця перевищила 5 процентних пунктів.
Політика, яка не враховує ті різні рівні інфляції, з якими стикаються домогосподарства, ймовірно, надасть неналежну підтримку вразливим групам і зрештою може виявитися як неефективною, так і менш дієвою, наголошується в огляді. Огляд рекомендує вийти за рамки стандартного індексу споживчих цін (ІСЦ) для вимірювання інфляції, щоб більш точно відобразити фактичну вартість життя найбідніших верств населення. Це необхідно для розробки більш ефективної політики в галузі економічного зростання і скорочення масштабів бідності.
