КИЇВ, 9 лютого 2022 р. – Оприлюднено новий звіт Світового банку «Україна: підвищення стійкості до змін клімату в сільському та лісовому господарствах». Цей звіт є першою детальною оцінкою потенційних наслідків зміни клімату для України і його основна увага спрямована саме на сільське господарство – головну рушійну силу економіки та основну галузь створення нових робочих місць.
Цей новаторський аналіз не лише містить детальні прогнози зміни клімату для України, але й проливає світло на те, який вплив може мати зміна клімату на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні, а отже, на доходи населення та показники бідності. Крім того, звіт містить конкретні рекомендації для Уряду України щодо політики та практик у сфері сільського господарства, які дозволять фермерам адаптуватися до прогнозованих змін урожайності та пов’язаних з ними економічних навантажень.
«Хоча зміна клімату є серйозною загрозою для життя та добробуту в усьому світі, країни можуть вжити відповідних заходів з адаптації. Як показує дане дослідження, для України ще не пізно зменшити кліматичний ризик для сільського господарства та лісів і розширити можливості розвитку в цих галузях», – пояснив Аруп Банерджі, Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи.
Дослідження показує, що за умови постійного зростання викидів, температура може підвищитися на понад 4°C до кінця XXI століття, при цьому зима буде вологішою, а літо – сухішим, зі значними коливаннями в різних регіонах України. Прогнозується, що до кінця століття в південному степу буде різке щорічне збільшення кількості тропічних ночей і спекотних днів. Підвищення температури влітку може призвести до спеки та посилення посушливості на півдні та сході України. Прогнозується, що навіть із деякими заходами щодо пом’якшення клімату, кількість морозних днів і ночей у південному регіоні зменшиться. Це вплине на багато сфер економіки.
За прогнозами, до середини століття внаслідок різних чинників, зокрема і зміни клімату, спостерігатиметься зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України, в тому числі ячменю, кукурудзи та соняшника. Проте врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20–40 відсотків у порівнянні з 2010 роком.
Аналіз також прогнозує значне скорочення площ, придатних для вирощування ялини, бука, сосни та дуба – ключових порід деревини в Україні. Зі зміною клімату, ймовірно, зростатиме загроза лісових пожеж і значного поширення деяких видів комах.
На основі цього аналізу, а також з урахуванням найкращих світових практик, розроблено рекомендації для України. Зокрема рекомендується зміцнювати інституції, механізми формування політики та планування; підвищувати науковий потенціал і сприяти проведенню наукових досліджень; здійснювати перехід до кліматично збалансованого сільського та лісового господарства. Дослідження також підкреслює необхідність розробки більш комплексної оцінки впливу зміни клімату на рівні областей, особливо щодо забезпечення водою та відповідних витрат на визначення конкретних аспектів кліматичних ризиків. Це потрібно для планування розвитку на місцевому рівні, щоб адаптувати дії у галузях, де виникають найбільші ризики в певних областях України.
Окрім аналізу та рекомендацій, українські наукові установи тепер мають доступ до всіх кліматичних даних, згенерованих для цього аналізу, у тому числі до даних кліматичних прогнозів для 7400 мережевих точок, що охоплює всю території України, до кінця XXI століття. Ці дані зберігаються в Українському гідрометеорологічному інституті в Києві.
Загальний портфель проектів Світового банку підтримує покращення основних державних послуг, якими безпосередньо користуються звичайні люди, у таких сферах, як водопостачання, каналізація, опалення, електроенергія, енергоефективність, дороги, соціальний захист, освіта та охорона здоров'я, а також розвиток приватного сектору. Відтоді, коли Україна стала членом Світового банку в 1992 році, країна отримала понад 14 мільярдів доларів США на реалізацію близько 80 проектів і програм.
