Закриття шкіл через COVID-19 спричинило значний збій у наданні освітніх послуг у всій Європі. Згідно даних з деяких країн регіону з найвищим рівнем доходу, пандемія призводить до погіршення результатів навчання та зростання нерівності. Щоб зменшити та подолати довгострокові негативні наслідки, Україні та іншим країнам необхідно впровадити програми відновлення освітнього процесу, захистити освітні бюджети та підготуватися до майбутніх потрясінь, за допомогою відновлення системи освіти за принципом «зробимо краще, ніж було».
На піку пандемії, 45 країн Європи і регіону Центральної Азії закрили свої школи, що позначилося на 185 мільйонах учнів. З огляду на раптовість ситуації, вчителі та керівництво навчальних закладів були непідготовлені до цього переходу і були змушені терміново розбудовувати системи дистанційного навчання.
Одним з недоліків термінового розгортання дистанційного навчання є відсутність взаємодії між вчителем і учнем, яка неможлива в умовах онлайн-трансляції. Щоб налагодити взаємодію між вчителями та учнями, кілька країн проявили ініціативу та додали інші методи: соціальні мережі, електронну пошту, телефон і навіть пошту.
В Україні вже реалізовані заходи з підтримки дистанційного викладання та навчання. Спочатку це починалось із трансляції відео уроків на телебаченні та з використання онлайн-платформ дистанційного навчання. Такі організації, як EdCamp Україна організували в онлайні професійну підготовку і обмін досвідом для вчителів з питань дистанційного навчання. Спільно з ЮНІСЕФ Україна також провела інформаційні кампанії на кшталт «Школо, ми готові», щоб інформувати вчителів, керівників навчальних закладів, учнів та батьків про рекомендації для безпечного та безперервного навчання в умовах COVID-19 у 2020-21 навчальному році.
Останні дані демонструють, що закриття шкіл призвело до фактичного погіршення результатів навчання. Дослідження ще тривають, але перші дані, отримані в Бельгії, Нідерландах, Швейцарії і Великій Британії продемонстрували як погіршення результатів навчання, так і збільшення рівня нерівності. Викликає занепокоєння те, що рівень такого погіршення набагато вищий серед учнів із сімей з низьким рівнем освіти. Такі висновки підтверджуються дослідженням, яке демонструє, що діти із сімей з кращим соціально-економічним становищем отримали більшу підтримку від батьків щодо навчання в період закриття шкіл.
Отримані дані не тільки дають уявлення про країни регіону з найвищим рівнем доходу, але можуть бути використані для прогнозування результатів у країнах із середнім рівнем доходів, які, ймовірно, зазнають ще гірших наслідків. Незважаючи на свою значну технологічну спроможність, країни Європи з високим рівнем доходу зазнали погіршення результатів навчання та збільшення нерівності в результаті різкого переходу до віртуального навчання. Тому, такі наслідки, ймовірно, будуть ще більш відчутними в країнах з нижчим рівнем доходів, де технологічні можливості є набагато меншими, і більша частка сімей живе за межею бідності.
За стінами шкільних аудиторій, погіршення результатів навчання може призвести до ще більших довгострокових проблем. Більш низькі оцінки за результатами тестування у майбутньому можуть стати причиною збільшення рівня безробіття.. І навпаки, покращення результатів навчання учнів призводить до значного збільшення рівня доходу протягом життя, а збільшення тривалості шкільної освіти дає збільшення на 8 - 9 відсотків рівня доходу протягом життя. У разі відсутності будь-якого втручання, спричинене пандемією COVID-19 погіршення результатів навчання, , швидше за все, матиме довгостроковий кумулятивний негативний вплив на майбутній добробут дітей. Це включає погіршення результатів навчання, зменшення доступу до вищої освіти, менші можливості на ринку праці та нижчий рівень доходів у майбутньому.
Щоб пом'якшити наслідки впливу пандемії, а також створити більш стійку систему, яка може протистояти майбутнім кризам, ми хотіли б надати три основні рекомендації для України та інших країн - впровадження програм відновлення освітнього процесу, захист освітніх бюджетів, підготовка до майбутніх потрясінь.
1. Впровадження програм відновлення освітнього процесу. Вже зараз уряди повинні забезпечити, щоб учні, які відстали у навчанні, отримали необхідну підтримку для досягнення очікуваних цілей навчання. Першим кроком має бути проведення оперативного оцінювання результатів навчання, щоб виявити таких учнів та їхні потреби у допомозі. Дослідження показало, що 12-тижневі програми репетиторства дали змогу учням досягти таких результатів, які б очікувалися по завершенні трьох - п'яти місяців звичайного шкільного навчання. В Італії, учні середньої школи, які займалися із репетиторами онлайн три години на тиждень за допомогою комп'ютера, планшета або смартфону, досягли покращення результатів на 4,7% з математики, англійської та італійської.
Україна впроваджує програми безперервного навчання, зокрема через створення платформи Всеукраїнська школа онлайн, для дистанційного та змішаного навчання для учнів 5-11 класів. Проєкт, організований Міністерством освіти і науки України та Міністерством цифрової трансформації, допомагає вчителям і учням залишатися на зв'язку, отримувати доступ до навчальних матеріалів та продовжувати навчання у період посилених карантинних заходів під час закриття шкіл. Платформа містить уроки з 18 основних предметів і складається з відео, тестів і конспектів уроків. Учні також мають можливість відслідковувати свої результати у навчанні. Навіть за таких умов, дослідження підтверджують, що проблемами є обмежений доступ до Інтернет та до гаджетів з метою онлайн-навчання (особливо в сільській місцевості) та обмежена підтримка громадськості щодо дистанційного навчання. На додаток до програм безперервного навчання, Україна може розглянути можливість підтримки проведення оперативної оцінки результатів навчання, щоб оцінити ступінь погіршення результатів навчання та для визначення учнів, які відстали у навчанні, і можуть потребувати додаткової адресної підтримки, щоб наздогнати навчальну програму. Програми прискореного навчання або репетиторства можуть допомогти вирішити проблему прогалин у навчанні.
2. Захист освітніх бюджетів. З огляду на значні фінансові проблеми, із якими зіткнулися країни під час пандемії, деякі країни можуть зіткнутися зі скороченням свого бюджету, і це може поставити під загрозу досягнення останніх років щодо доступу до освіти та поліпшення результатів навчання. Щоб забезпечити стійке відновлення, дуже важливо, щоб освітній бюджет був захищений, і щоб ті школи, які потребують фінансування найбільше, отримували підтримку. . Для допомоги найбільш уразливим учням, уряди повинні визначити пріоритети і спрямувати більшу частину фінансування та ресурсів на підтримку шкіл, що забезпечують дистанційне навчання, особливо, якщо ці школи надають освітні послуги населенню, значна частка якого є малозабезпеченими та представниками меншин. Щоб заохотити учнів залишатися в школі, можливо, необхідно запровадити додаткові мотивації, як-от, стипендії. Програми відновлення освітнього процесу не будуть працювати без істотної фінансової підтримки. У разі скорочення бюджету, заможні сім'ї зможуть продовжувати оплачувати освітні послуги, як-от репетиторство; однак, сім'ї з меншими доходами нездатні так легко заповнити цю прогалину. Наприклад, Велика Британія оголосила про створення фонду для допомоги учням у навчанні, у розмірі 1 мільярда фунтів стерлінгів, частина якого призначена для репетиторства, та про Національну програму репетиторства з бюджетом у76 мільйонів фунтів стерлінгів. Отже, необхідні значні бюджетні асигнування і подальші заходи для повернення до попереднього рівня навчання.
Україна вжила заходів для захисту та підтримки витрат на освіту в 2021 році шляхом збільшення трансфертів місцевим органам влади на навчальні засоби та обладнання, надання подальшої підтримки та соціального захисту вчителям та викладачам шляхом підвищення заробітної плати, а також шляхом впровадження нових трансфертів місцевим органам влади для забезпечення безпеки в школі та інших заходів, спрямованих на боротьбу з COVID-19. У перспективі, Україна захоче ретельно контролювати загальний рівень фінансування освіти, щоб гарантувати, що кошти використовуються ефективно, і щоб ресурси були доступні для підтримки інтервенцій з відновлення навчального процесу, особливо для тих учнів, які найбільше потребують їх.
3. Підготовка до майбутніх потрясінь, за рахунок відновлення системи освіти за принципом «краще, ніж було». Ми не тільки повинні відновити систему після пандемії, але й скористатися цим досвідом, щоб бути краще підготовленими до майбутніх криз. Але для цього країни повинні розбудувати свій потенціал щодо забезпечення моделей змішаного навчання в майбутньому. Школи повинні бути краще підготовлені до безпроблемного переходу від очного до дистанційного навчання за необхідності. Це захистить надання освітніх послуг учням не тільки під час майбутніх пандемій, але і під час інших потрясінь, які можуть спричинити закриття шкіл, таких як стихійні лиха або несприятливі погодні явища. Це також створить можливості для більш індивідуалізованих підходів до викладання та навчання. Для цього необхідно буде розробити гнучкі навчальні програми, які можна викладати очно або онлайн. Крім того, вчителі повинні бути краще підготовані, щоб керувати широким спектром ІТ-пристроїв у разі закриття шкіл у майбутньому. У цьому може допомогти проведення короткострокових навчальних курсів для поліпшення їхніх навичок. Використання пост-пандемічного періоду для відновлення систем освіти і розбудови їхньої стійкості є пріоритетним завданням. У той же час, важливо побудувати майбутню систему освіти, яка може краще використовувати моделі змішаного навчання, щоб охопити всіх учнів на своєму рівні і забезпечити більш індивідуалізовані підходи до викладання.
Хоча це довгостроковий процес, Україна працює у цьому напрямку. Влада розробила правила дистанційної освіти, і триває робота над подальшим збільшенням кількості шкіл з підключенням до Інтернету та доступом до цифрових пристроїв і обладнання, щоб дозволити більш широке використання підходів змішаного навчання в школах у майбутньому. Навіть за таких умов, відновлення системи освіти за принципом «краще, ніж було» вимагає сміливих дій і розбудови людського капіталу, так необхідного Україні для розвитку і процвітання в майбутньому. Необхідно продовжити впровадження реформи в секторі освіти в цілому, яка розпочалася в 2014 році, включаючи ініціативу «Нова українська школа» (НУШ) у загальній середній освіті та реформування вищої освіти відповідно до стандартів Європейського простору вищої освіти. МОН України готує проєкт зі Світовим банком, спрямований на підтримку безперервності навчання та оперативної стійкості у вищій освіті, завдяки заходам з розширення діджиталізації сектору. Ця діяльність допоможе закладам вищої освіти подолати наслідки COVID-19, а також запровадити більш стійкі і гнучкі підходи у майбутній діяльності.
Автори:
Гаррі Патрінос - керівник глобальної практики Світового банку у галузі освіти у регіоні Європи та Центральної Азії
Джеймс Грешем - спеціаліст у галузі освіти Світового банку
Робін Доннеллі – консультантка у галузі освіти Світового банку
Дана стаття опублікована у «Дзеркалі тижня»
