Цей літній день - один з найщасливіших для Максима. Разом зі своєю мамою Ларисою хлопчина відвідує новозбудований Центр безпеки Сурсько-Литовської об’єднаної територіальної громади. Максим спостерігає за підготовкою пожежної бригади. Хлопця запрошують до кабіни пожежної машини, тепер він мріє стати вогнеборцем.
«Ми поїхали з Донецької області, зняли будинок, за 6 років вже звикли тут. Наприклад, діти вже не хочуть повертатись. Забули там усіх своїх друзів. Старшому сину дуже подобається. У нього тут друзі. Він каже, що ніби тут жив усе життя», - розповідає Лариса, мама Максима.
Сурсько-Литовська об’єднана територіальна громада об'єднує 4 села. Населення – понад 6 тисяч осіб. Громада активно розвивається, її потреби ростуть. Одна з них – пожежна безпека сільських осель. Зміна клімату спричинила збільшення кількості спекотних і посушливих днів, пожежі стали виникати частіше.
«Територіально ми за 45 кілометрів від райцентру, де розташована пожежна частина. Між нами ще й велике місто, Дніпро. Пожежники в першу чергу їдуть до них, а до нас не встигають», - зауважує Олександр Яковенко, заступник сільського голови.
Пожежна безпека – не єдина проблема, яку вирішує Сурсько-Литовська об’єднана територіальна громада. За останні 6 років громада прийняла понад 60 внутрішньо-переміщених осіб з Донбасу, таких як Лариса та її син Максим.