11 березня 2013 року – Шовковий шлях – якщо ця фраза викликає у вас образи живих яскравих барв, пишних тканин, пильних, багатолюдних базарів, п’янких запахів екзотичних спецій та принади пригод і подорожей до далеких міст, – тоді ви відчуваєте, що ви не самотній.
Століттями Шовковий шлях з’єднував країни Далекого Сходу, Середньої Азії і Європи розгалуженою мережею сухопутних і морських маршрутів. Міста виникали в ключових місцях, допомагаючи торгівцям подорожувати і продавати різноманітні товари – від коштовних каменів і тканин до парфумів і ліків. В Європі й Азії, зокрема, міста розвивалися як функція Шовкового шляху, що зв’язував континенти для ведення торгівлі. Пізніше він еволюціонував як продукт радянського планування, в якому місцезнаходження міста зумовлювалося ефективністю транспортування, міжрегіональним правом справедливості, обороноздатністю і, в окремих випадках, необхідністю заселення безлюдних територій.
Розпад Радянського Союзу, поряд з виникнення регіональних державних утворень таких, як Європейський Союз, зміцненням економічної потуги Китаю та Індії і поверненням до ринкових принципів економіки як рушійної сили розвитку суспільства, зумовили потребу переосмислити значення і роль міст на Євразійському Шовковому шляху, як зазначається у звіті Групи Світового банку під назвою «Євразійські міста – нові реалії на Шовковому шляху».
Згідно зі звітом, п'ять ключових елементів є вельми важливими для омолодження Євразійського Шовкового шляху, а саме: переосмислення значення і ролі міст, планування, встановлення зв’язків, покращення екології та фінансування міст.
Переосмислення значення і ролі міст
Взяти, наприклад, Краматорськ в Україні.
Його населення зменшилось на 15 відсотків між 1989 і 2010 роками до 167 850 чоловік. Основним роботодавцем у місті був один з найбільших у Радянському Союзі заводів важкого машинобудування, чисельність робочої сили якого зменшилась з 40 000 до 14 000 чоловік. Однак, місто віднайшло способи компенсувати втрату робочих місць. Воно осучаснило свою інфраструктуру, скориставшись перевагами, зумовленими його близькістю до обласного центру і кордону з Росією, і започаткувавши експорт 40 відсотків своєї продукції до країн Європейського Союзу і Бразилії; місто надолужило втрату робочих місць на машинобудівному заводі, зосередившись на виробництві ювелірних виробів, яке лише починає розвиватися.
Приклад Краматорська свідчить про те, що економіка цілої мережі міст, яка залишилась від радянських часів, не відповідає сучасним економічним потребам і вимогам, що постають перед економікою регіону і які, в основному, орієнтовані на Європу, з одного боку, і Азію, з другого боку. Скористатись перевагами таких ринкових сил вельми важливо в переосмисленні ролі і значення міст.
Важливу роль відіграє планування
Успіх міста залежить від його можливості забезпечити добрі житлово-побутові умови і необхідну якість життя. Слабкі ринки оренди, нечітко розподілений житловий фонд, відсутність регулятивно-нормативних актів щодо планування міста або їх недостатньо дієве застосування на практиці – все це питання, невирішеність яких робить місто неефективним і небажаним для міських жителів. Подібних проблем можна уникнути завдяки співробітництву між місцевими органами влади і центральним урядом з метою осучаснення регулювання землекористування, вирішення питань власності і впровадження стратегічної державної інфраструктури.
Грузія, наприклад, змогла справитися з такими завданнями завдяки своїй системі планування використання міських земель. Тепер відповідні регулятивно-нормативні акти включають в себе механізм «єдиного вікна», згідно з яким документи потрібно подавати лише один раз і якщо заявник не отримав офіційної відповіді протягом заздалегідь визначеного часу, можна вважати, що заяву прийнято.
Ключове значення для міст мають комунікації
Взяти, наприклад, нову автомагістраль Грузії до її чорноморських портів або нову залізницю до Туреччини. Такі великомасштабні проекти не знайшли б значного застосування, якби сусідні держави не бачили колективної економічної вигоди у співробітництві і послабленні своїх прикордонних обмежень.
Навіть у межах однієї країни надійні комунікації сприяють відродженню міст. Взяти, наприклад, Караганду в Казахстані. Нова дорога з рухом у два ряди до столиці країни Астани дала змогу удвічі скоротити час поїздки до міста, зумовила зростання населення, яке до того часу зменшувалось; при цьому відкрились перспективи вищих заробітних плат і реалізації планів розбудови закладів для відпочинку і проведення дозвілля в місті.
Отже, покращення міждержавного співробітництва шляхом поліпшення роботи прикордонних служб, запровадження менш обмежувальної політики в галузі міжнародних авіаперевезень, сприяння конкуренції на ринках авіаперевезень та забезпечення розвитку інформаційно-комунікаційних технологій може означати великі економічні вигоди.
Покращення екології міст з метою сприяння їхньому зростанню
Хоча за радянських часів заохочувалось використання громадського транспорту й утилізація, однак від тих часів залишилось також значне промислове забруднення і, серед іншого, неефективне використання енергії. До цього часу, попри те, що значна увага приділяється підвищенню енергоефективності і зменшенню забрудненості, містам все ще доводиться докладати багато зусиль для вирішення таких проблеми, як надмірне використання автомобілів і поганий стан систем утилізації. А їх треба покращити, аби зробити міста більш екологічно безпечними і привабливими для молодого міського населення, покликаного відігравати ключову роль у сприянні розвиткові економіки в майбутньому.
Казань, в Росії, зробила дещо в цьому напрямі. Ввівши в експлуатацію нові міські автобуси і швидкісні електричні трамваї, місто сприяє розвиткові екологічно безпечного міського транспорту і використовує переваги втілення в життя так званих «зелених» ініціатив, тобто ініціатив щодо покращення екології, завдяки чому життя в містах стає привабливішим для нової хвилі працівників.
Гнучкість фінансової моделі
Регіон рухається до впровадження фінансування на місцевих рівнях, з використанням прозорих систем розподілу надходжень та зрівнювальних трансферів, хоча деякі країни просуваються в цьому напрямі швидшими темпами, ніж інші. Збільшення витрат на міські послуги може бути фінансовано шляхом підвищення місцевих податків, плати на утримання житла та тарифів на воду, теплопостачання і громадський транспорт – з тим, щоб забезпечити фінансування інших заходів для міст.
Взяти, наприклад, Узген в Киргизькій республіці. Ретельний аналіз і розміщення оголошень допомогли місту продати вільні ділянки землі за ціною майже в п’ять разів вищою за орієнтовну ринкову вартість, оскільки оформлення продажу землі було пов’язане з незначними контрактними невизначеностями для інвесторів, було усунуто обмеження, а тендерна процедура була чітка і прозора. Тепер місто має споруду для використання в різних цілях – з супермаркетом і готелем.
Хоча такий процес, зрозуміло, не можна втілити в життя за одну ніч, високопоставлені політики все ж таки мусять визнати, що вони мають відігравати ключову роль у проведенні реструктурування цих міст і пристосуванні їх до вимог сучасної економіки і поступу вперед.
