“Відношення до свого здоров’я – це елемент загальної культури нашого населення. Це перший фактор, а друге – це довіра до медичних працівників, довіра до якості надання медичної допомоги в нашій країні. Обидва фактори є дуже важливими. Пацієнт повинен своєчасно звертати увагу на негаразди зі своїм здоров’ям. Наприклад, звертати увагу на такі типові ознаки серцевих захворювань, як болі в ділянці серця, задишка, порушення ритму і своєчасно звертатись до лікаря”, - радить Віталій Аверчук, кардіохірург Львіської обласної лікарні, який врятував чимало людей у Львові.
В Україні дуже нерівний доступ до якісних медичних послуг. Якщо серцевий напад трапився в когось з жителів села, маленького містечка чи мешканця околиць великого міста – його шанси на порятунок дуже низькі. Адже “швидка допомога” може їхати години в той час, коли відлік життя йде на хвилини.
Нині не кожен українець може дозволити собі хірургічну операцію та тривале лікування. Більше того, часто лікарі ставлять пацієнтам хибний діагноз, або дають неправильні поради. Лікарі також не в повній мірі інформують людей про важливість здорового способу життя.
“В нинішньому стані українська система охорони здоров’я нездатна впоратись з кризою смертності. Потрібно відійти від моделі епізодичного лікування гострих захворювань до моделі активної роботи з тими пацієнтами, які мають хронічні хвороби. Оскільки хронічні захворювання потребують постійної уваги, підвищення свідомості пацієнтів та залучення хворих до розробки планів їхнього лікування треба певний час на те, коли люди звикнуть та почнеться зниження ризиків смертності”, - каже Рекха Менон, Старший економіст Світового банку та один з авторів звіту.
Тільки останнім часом місцева влада в деяких найбільших містах таких як, наприклад, Київ, намагається покращити систему медичних послуг та зміцнити первинний рівень охорони здоров’я. Зокрема, в Києві влада розширює мережу амбулаторій та проводить тренінги з педіатрами та терапевтами, які там працюватимуть.
“Якщо говорити про те, яким чином треба знижувати рівень смертності – це передусім потрібно вирішувати загальні питання поліпшення соціально-економічного рівня життя населення. Але коли мова йде про медичний компонент, який в рівні смертності також відіграє суттєву роль, то передусім потрібно поліпшувати рівень первинної медико-санітарної допомоги,” - вважає Раїса Моісеєнко, Начальник головного управління охорони здоров’я КМДА.
На її думку, вже до кінця цього року амбулаторії збільшать прийом пацієнтів на 25 відсотків. До кінця 2012-го року в Києві відкриють 90 амбулаторій сімейного типу. Але зміцнення рівня первинної допомоги – це ще не вирішення всіх проблем. Дуже важливою є також робота по профілактиці таких факторів ризику, як тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю та порушення правил дорожнього руху.
Звіт Світового банку та УМС свідчить, що чимало українців не усвідомлюють серйозності ризиків для здоров’я, а тому не намагаються позбуватись шкідливих звичок. Зараз 38 відсотків дорослих українців є курцями, 31 відсоток палить цигарки щодня. 20 відсотків дорослих українців зловживають алкоголем, тобто протягом місяця мають один та більше днів коли випивають понад 5 порцій алкоголю.
На щастя, тема суспільного здоров’я привертає увагу громадськості. Віталій Кличко, діючий чемпіон світу з боксу в надважкій вазі за версією Світової боксерської ради (WBC), в Україні національний герой. Разом зі своїм молодшим братом він очолює благодійний фонд, який пропагує здоровий спосіб життя.
Віталій Кличко визнає, що в державі досі немає культу здорового способу життя. “В багатьох країнах світу люди розуміють, що інвестуючи в здоров’я – вони інвестують в своє життя, тобто в саме цінне, що має людина. Я пам’ятаю, як ще в радянські часи пропагували культ здоров’я через різні змагання. Тоді також було модним носити значки, які засвідчували твою належність до певного спортивного клубу. Зараз бути здоровим - ще й дорого. Що я маю на увазі? Секцій стало мало, вони вже не безкоштовні. І не кожен українець може собі дозволити відвідувати спортивний клуб, де абонемент коштує від кількох сотень до десятків тисяч гривень в місяць”.
Звіт закликає уряд, приватний сектор та найголовніше, українську громадськість, сконцентрувати свої зусилля над розробкою та впровадженням цільових профілактичних програм. Крім підвищення рівня поінформованості молоді про переваги здорового способу життя, експерти Світового банку пропонують активніше застосовувати існуючі правові норми такі як заборона на продаж тютюнових виробів та алкоголю малолітнім, заборона на паління в громадських місцях. Ефективність використання подібних правових норм могло б супроводжуватись також впровадженням таких податків та тарифів, які б заохочували людей вести здоровий спосіб життя.
Доповідь також рекомендує переорієнтувати систему охорони здоров’я на визначення груп ризику, своєчасне виявлення та лікування хронічних захворювань. Пропонується також підвищити участь пацієнтів в прийнятті рішень щодо лікування, усвідомлення пацієнтами всіх можливостей контролю хронічних хвороб. Головний висновок звіту – без негайних дій Україна може втратити наступне покоління, яке стане жертвою хронічних захворювань. І зараз саме той час, коли українцям варто зупинити смертельну гру зі своїм життям.
